Для голосування необхідно авторизуватись

Осінь не вміє любить…

Я ще не відпускаю тебе в осінь…

Могла б… хотіла… мабуть, не пора.

Вона тобі у слід слізьми моросить,

Та над тобою два моїх крила…

Хоч і сама не відаю, а нащо

Тебе тримать під віями тепла?..

– Віддай його! – кричить, а я: – -Нізащо!

Не прожила його… не допила…

Іди собі, іди. Ну хто йому ти?

Невже так само навіснієш ти;

Невже навмисно так нещадно й люто

Між нас останні спалюєш мости?..

І я ще кидаюсь у те багаття –

Горить душа і серце, й рукави…

Я хочу так безмежно, так багато…

Я ще палаю… ще горю… а ти?

Для нього я свої лаштую крила –

То не суттєво з ким, нехай летить.

Я дихала й жила ним… я любила

Не вміє жодна осінь так любить…

4

Автор публікації

Офлайн 4 дні

Людмила Третяк

62
Коментарі: 4Публікації: 4Реєстрація: 03-08-2020