Я ще не відпускаю тебе в осінь… Могла б… хотіла… мабуть, не пора. Вона тобі у слід слізьми моросить, Та над тобою два моїх крила… Хоч і сама не відаю, а нащо Тебе тримать під віями тепла?.. – Віддай його! – кричить, а я: – -Нізащо! Не прожила його… не […]
Daily Archives: 10.11.2020
Коли відкриють всі ключі забутий знак Тоді прийдуть сюди дощі холодних сліз, Коли знайомі всі слова тепер навспак Не відшукає ті сліди зів’ялий ліс. Коли іскриться уночі жарин вогонь Не вийти на шляхи вузькі, такі жаскі, Що обіцяють лиш полон, зимовий сон І ще блукання на віки. Чи навтьоки? Та […]
Я можу все, чого лишень захочу. І байдуже мені, мороз чи злива, Чи літня спека п’яточки лоскоче – Якщо скажу: “щаслива” – я щаслива!
Красота – обещанье любви? Обещанью – гарантии нет! Может ложью окутать виски Или правдой стянуть, как корсет. Красота без любви – сирота… И уж если “поплыл” Ваш корсет, То спасает души нагота И молитвы плетёный браслет…
Вітре холодний, не остуди мою душу, Тепла дай долоням, ніжності серцю й добра. Осене, осене, я тебе щиро попрошу, Щоби погожою ще довго-довго була. А спогади, спогади хай не гірчать полинами, Медами любові зцілюють, наче бальзам, Вогнем калиновим щоби почуття це палало, Стелилася золото-килимом стежка життя. 2015 р.
Скажи, чому приходить дощ, Коли його ти зовсім не чекаєш? Із неба падає вода, вкриваючи бруківку площ, В моменти ці нічого більше не сприймаєш! Твоя увага вся прикута до води, Тебе захоплює струмочків дзюркотіння; Спостерігаєш ти моменти дивної краси і чистоти, Неначе водяний павук плете чудових візерунків павутиння. І все […]