Я ніколи не буду ручною,
Я ніколи не стану домашньою…
Може й важко буває зі мною,
Але я залишаюсь справжньою.
Я ніколи не буду нещирою,
Я за правду стою горою,
І лукавити також не вмію я,
А що думаю, те і говорю.
Отака вже я народилася –
Нелукава, пряма і відверта…
І з роками чомусь не змінилася,
І такою вже буду до смерті…
Людмила ПУЛЯЄВА.
7 коментарів “Я ніколи не буду ручною”
Чудовий вірш! 💖
Успіхів, Людмилко.
Будь такою, як Ти є!)
Неймовірно гарний вірш))
Браво!👏
Як завжди неперевершено❤️
Ритміка, як в ЛІни.
Непересічний вірш, на мій погляд:-)