Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Собака мій гарчить на двері.
Най вижену… Пірне. Не схибить.
Мій водолаз річкових прерій,
До ніг моїх прине́се риби.
Хай вийду, як захочу їсти,
І взую скорені сандалі.
Та сяду, як запросять сісти,
у човен вільного рибалі…
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/lebedyata/ Рожевоквітила світанок прекрасна Еос осяйна і наступає добрий ранок, богиня в ньому велична. Із нею розквітало небо, синіє […]
Ні ти, а ні я не знаєм, Що буде за кілька років. То ж, певно, хтось покохає, А хтось стане одиноким. Хтось […]
Горять вогні голодомору… В холодній хаті у пітьмі співала мати колискову — самотня пташка у журбі. Бліде дитя, не в силах спати, […]
Казалось, позабыла я уже, Что для меня ты всех милей на свете, И не скребутся кошки на душе, Но как всегда ,копаясь […]
