. . УКВІТЧАЛИСЯ У ЧЕРВНЕВІ БАРВИ КВІТИ ЧАРІВНІ . .Здавалося, то три чарівні молоді дерева уквітчалися – вбралися у ніжні світло-малинові квіточки, що розцвіли – заквітували на кожнісінькій зеленій гілочці – перед великою хатою – світлицею. Ось я йду легенькою ходою по охайному подвір’ї, ніби встеленому […]
Daily Archives: 19.06.2021
13 posts
. .ПРО СОВІСТЬ І ПОТРЕБУ ЛЮБИТИ, ПРОЩАТИ, КОРИТИСЯ… . .- БІБЛІЮ читаєте? – це найперше, про що я часто запитую, знайомлячись із людьми, або спілкуючись зі знайомими, друзями, близькими. . .- Так, читаю, або вивчаю самостійно, відвідую БОГОслужіння у церкві чи йду у Дім молитви на зібрання, проводжу багато часу […]
Цветов звучали акварели и громким голосом запели, но там жужжали не цветы, собрали улей лепестки. Какая роза тут цвела, что всех пчёлок собрала, а может рад сосед бывал, июньский мёд он запасал? Пчёл тысяча звучала тут, на остальных из ульев ждут, тычинки на розах с пыльцой, чтобы собрать […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vesnyana-rannyaya-blakyt/ Квітень народився, небесами вкрився і тепер засяє, синяву тримає, ще ховав у лісі кришталеві вісті, із снігу залишить, вітер ліс колише. Ліс у лісосмузі шикувався, друзі, в дальньому лісочку – дерев’яні бочки, наче там сиділи духи лісовії, дерев’яним оком дивляться урочо. Буде у нас весна лагідна, […]
” У ВЕЧНОСТИ ОДНА ЗВЕЗДА” Когда она спустилась с лунного моста в серебристо синие воды реки её обнаженное красивое тело тут – же оделось в красивый наряд из цветов. Её платиновые светло синие волосы, в которых сверкали звезды словно щёлк лежали на плечах. Она замерла перед янтарном зеркальном водопадом, в […]
Прилетіло щось до двору. Чи снаряд, чи лист від тебе… Пил одно піднявся вгору Й ліг під дощ на пальці стебел. Се тепер вставляти шиби… Від листів будинок стогне. Кіт сидить, чекає риби. А в траві зоріє вогник. Бреше цуцик неохоче У кожусі з реп’яхами Моє серденько шепоче, Більш не […]
Собака мій гарчить на двері. Най вижену… Пірне. Не схибить. Мій водолаз річкових прерій, До ніг моїх прине́се риби. Хай вийду, як захочу їсти, І взую скорені сандалі. Та сяду, як запросять сісти, у човен вільного рибалі…
В вечірнєє небо пірна боривітер. В некролозі смерть з закривавлених літер. Додому зника працівник/працівниця. Соколик з’їдає останню синицю. Шпаки та ворони несуть свої квіти До пір’я синиці, що з’їв боривітер. У постіль ляга працівник/працівниця На ранок не займана буде пшениця.
Сімдесяті, вісімдесяті, дев’яності… Лишають в полі свої кості. В липневую спеку по тілу мороз – Містами іде український Христос. Спасіння несе він на своїй стопі. Злизати лишається тільки тобі. Ховайся в кімнаті, як чутимеш дзвін. Можливо тоді обмине тебе він. Міновано в місті кожнісінький метр. Дивися ліворуч, праворуч і в […]
Відколи жасмин, розквітнув духмяний,П’янкий, навівав незвичне бажання,Кружляти у вальсу, запал задавши,Відчути тепло, та ніжність кохання. Звучала відвічна музика щастя,Волосся убране білим суцвіттям,І вітер легенько віяв на плаття,У травні, чутливе навіть повітря. А погляд тонув у зорянім сяйві,В блакиті очей, що викрали душу,Твоє почуття в магічному царстві,Де подих весни, як мавка […]
Одягну я лисичку в спідничку, Зайцю сірому дам капелюх. А візьму той, що татко мій носить, Дірочки в нім проріжу для вух. Мама скаже, що я молодчина, Маю смак, наче справжній стиліст. І промовить татусь мій щасливий “Заєць в тебе, ну справжній артист”.
Стояли дві тополеньки. Із вітром гомоніли. Зелені були вчора ще, А нині золотії. Стояли дві вербиченьки Гарненькі кучеряві І ноги мили в річеньці Та коси розплітали. Червоні горобиноньки, Як рідні дві сестриці Секретами ділилися. Звіряли таємниці. А вільхи – дві подруженьки Сережки приміряли, А може на заручини Їм їх подарували? […]
Наш час немного я не понимаю Как было раньше и как есть сейчас Всегда представлен в злом окрасе Тот мир, который окружает нас! Все времена и все лета И как написано у многих книгах Принцы на белых лошадях Делали всё чтоб ты была его любимой. Но в один миг как […]