Лірика кохання Поезія Коханому автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Коханому Ти спитаєш: кохаю? Знову я промовчу, Як свіча догоряю, Мов метелик лечу… Я долаю кордони, Забобони, межу, І кажу, мій хороший, Я без нас пропаду… Ти всміхнешся чарівно, Лиш притиснеш сильніш. Скажеш, ти моя пташко, Ну чому тріпотиш? По очах прочитаю, Я безмежну любов Від палких поцілунків Розтану я знов. Моє серце в тенетах! Знаю не віддаси! Ти його напуваєш У нектарах роси. Твої очі бездонні, А вуста – глибина, І коли їх торкаюсь Не бачу і дна…. Піднесеш до Парнасу Мене уві сні, Знаєш, інших не треба Коханих мені. 3 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 24.08.2020 Муза в лоба стукнула. Муза в лоба стукнула – у мозку лоскочить, вірш про мене, в мене, рука дозвіл просить. Тяжко жінці-матері бути ще й поетом, […] 9
Опубліковано 31.01.2022 Перше день народження без… 1 Коментар Перше день народження без тата, Перший рік якось усе не так… Не відчуваю я улюбленого свята, А в серці ще тривожний післясмак… […] 4
Опубліковано 09.03.2019 Спадає листя оксамит. ́Нестри́мно пелюстки́ гойдає Троянді білій дрібний дощ. Вона сьогодня замерзає, Тримтить від холоду і сліз. Багато хто вже милувався Та пестив пелюстки […] 3