Вона блукала вулицями міста.
Потертий плащ, розтріпана коса…
З відкритим серцем та душею піаніста,
В очах стояла відчаю сльоза.
Пустився дощ, як Божа кара з неба,
Стікали краплі до роззутих ніг…
І все не те, їй більшого не треба –
Знайти б єдину з тисячі доріг.
Сповзались тіні, осередки ночі,
Та не здоланна внутрішня краса…
До крові збились ніженьки дівочі.
На місто насувалася гроза.
Малюнок з мережі
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 9Реєстрація: 03-03-2019
Достижение получено 03.05.2019
Титул: Вибір видавця (Квітень 2019)
Достижение получено 15.03.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
