Високі підбори і сукня відверта,
Помада червона і “стрілки ” чорніш.
Колись цінували всі друзі за вірність
І просто сиділи чи гуляти йшли.
То було колись, а зараз пройшло
Хтось зрадив, хтось щастя приніс
Усе переходить і сльози забулись
Не вабить у людях ні блиск, ні душа.
Частіше ти п’єш свою каву експресо
І все перестало бути простим.
Розкидала доля на різні дороги
Минуло промайнуло осінним дощем.
Та й ти вже змінилася, вже любиш підбори
Раніше кросівки взувала бува.
Сама себе інколи долі картаєш
Та й в цьому немає твоєї вини.
Ти ж мусиш вливатися в цьому вже світі
Підбори високі, помада все червоніш,
І стрілки гостріше, мов лезо малюєш
Крокуєш так впевненно, ніби завжди так було