Торкнулись хвиль космічних струн
Персти ліричної Евтерпи,
Почули гру хазяйки трун,
Від звуків їх серця затерпли.

Прийшов і ти в мої світи,
Злетів з орбіти мов комета,
І шлейф яскраво засвітив
Весь простір, що є квазі- , мета –

реальність – царина чуття.
Це храм, де ніжність розквітає.
Лиши сміття, зніми взуття
В притворі. І мандруй до таїн!

© Марґо Ґейко
Картина Jean-Baptiste Camille Corot