У мене є мій рідний дім… І в кожного він є на світі. Та у багатстві тім своїм Цей скарб для мене наймиліший – Мій рідний, любий, отчий краю, Для тебе пишу і співаю… Багатств на світі є чимало – І золотих, і дорогих… Чомусь тепер на світі стало Так […]
Daily Archives: 14.12.2018
7 posts
Потоки Стіксу переплив – Орфей в Аїд спустився з неба І вимолив сльозами злив Свою кохану в світло Феба. Торкнулись хвиль космічних струн Персти ліричної Евтерпи, Почули гру хазяйки трун, Від звуків їх серця затерпли. Прийшов і ти в мої світи, Злетів з орбіти мов комета, І шлейф яскраво засвітив […]
Так, ніби нічого у нас не було, І не тремтіли руки стиснуті, І не грюкали дверима навмисне, на зло, І не судомило від пристрасті. Так, ніби в’їлася в кров зневіра. І тут не було любові й спочатку. Кожен кожному кара й офіра. І серце не шили за латкою латку. […]
Дні життя не горять, не тліють, Не киплять світло – сірим паром, Тільки запахом цвілі років Вічність вкриє їх вогким шаром. Час життя не проходить марно, Завжди в серці пульсує в ритмі, І невпинно летить із вітром Ледь по краю на лезі бритви. Мить життя на цупких паперах Виставляє штрафи […]
Ой, спіткнулось серце об жорстоке слово, – Як об гострий камінь, вдарилось добряче – Плакало безслізно, зойкало безмовно, Щоб ніхто не чув і ніхто не бачив. Застудили серце не дощі осінні І вітри колючі, а серця байдужі. Хто цьому зарадить в нашій медицині ? А заплаче скрипка і воно […]
І вилізли на світ усі примари Жорстока правда проклятого дня Хоч і співав що тільки нею марив А потім сам на глум її підняв Та й висміяв цинічно поза очі А світ на жаль тісніший від села І чутно хто із ким над ким регоче Де в бруд вкатали жорстко […]
Дощі змивають сум небес- Сплакнула осінь. Зими підтанули сліди- Змарніла просинь. Уважно дивиться ліхтар В калюжі-очі, Ховає радість і печаль У сни пророчі. Будинки мокрі і німі Шукають світла, Краса ошатна за вікном В цю мить поблідла. Тихо потріскують дрова В печі до ранку, Дарує вечір тишу днів, Мов забаганку. […]