Ідеш собі під небом. По землі.
Така як є. Проста й, мабуть, незвична.
І твої очі карі, сірі, голубі
Глибокі і безмежно фантастичні.
Ти йдеш. Легкі сміливі кроки
Ведуть вперед, туди, де щастя.
І байдуже, що за плечима роки…
А під ногами шарудить осіннє листя.
Ти йдеш. Несеш любов і ніжність.
Своє тепло, турботу, мудрість.
В тобі поєднане звичайне й дивовижне.
Не ідеальність і водночас досконалість.
Фото з інтернету
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 36Реєстрація: 29-08-2020
Достижение получено 10.10.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 16.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
