Темна нічка наступає, наче у хвилях гойдає, серед хмари – місяченько, він немовби серп тоненький. Наче вкосить він трави і підсвітять ліхтарі, і до ранку косить-росить, в хмару як стіжок запросить. Везе волик круторогий з собою небесний возик, по небесній по дорозі зоряним поїде возом. Тому возу […]
Daily Archives: 25.09.2020
52 posts
1 Корпорації, майдани, жебраки, Це просто LIFE – життя… І ніхто не подасть руки, Коли трапиться аварія… 2 Корпорації, вулиці, люди, Спалахують вогні ліхтарів, Бо горе у місті всюди Це LIFE – життя гріхів… 3 Вбивають людей з автоматів І кидають гранати під ноги… Це LIFE – життя акселератів, […]
Сьогоднішня весна – для кожного своя Вдивляємося в вікна, як в картини… Нас розділила всіх в теперішню весну, Невидима броня, як ниття павутини. Ти не сумуй за тим , чого уже нема. Можливо вже ніколи і не буде. Навчила ця весна, нас берегти тепло, що в кожного зачерствіло у грудях. […]
Колихає вітер хмари-розколисує… Промінь місячний, мов пензлем сни розписує. Я гойдаю тебе ніжно на руках, Як гойдає вітер листя на гілках. Вітерець тихенько човники розкачує, Шепотінням трав казки свої розказує. Вітер тихий гойдай гілки, як колисочку. Кольорових снів насиплють зорі в мисочку…
Є прекрасна в жінки мить, Коли в очах іскра горить! І то від інших не сховати, Навкруг шепочуть: “буде мати…” Коли, почула добру звістку- Мов дали спраглому води! Та чи не диво нам дається, У квіти вбратись – дать плоди! Коли під серцем серце носиш, Всі думи там… там почуття… […]
Я в’ю гніздечко не з ниток, А з білих теплих подушок. Щоб діти знали в своїй долі Прояв турботи і любові! Вплітаю в коси донці квіти І вчу як сонечко любити… Щоб дітки знали, як росли, Прояв кохання і краси! Подам я руку міцно сину До перших кроків по стежині. […]
“Пророцтво: Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас»— Едвард Лоренц (назва статті, 1972) От що було б, якби крило того метелика лишилось нерухомим? Так люди всі, посіявши зерно, чекають добрі й сильні його всходи. Та лиш закрадеться у подуми нам зло, як пелиною очі світ затмаре!!! Ми […]
Хай вуста радіють мами, втоми рученьки не знають. Чи то близько, чи в розлуці- ваші думки зігрівають. Може дзвонимо не часто, може бачитись не взмозі… ваші думки і молитви з нами в домі і в дорозі! Ми сьогодні вже дорослі і стрімке життя пізнали… Вам вклоняємося рідненькі, що навчили добрим […]
Моя любов то лебедина пісня. Хто бачив їх танок, той зрозуміє… У ріках тихих, чи у ставах прісних, Кохати так як лебеді – не кожен вміє… Моя любов – то танок двох крилатих, Окрилених, від почуття любові! Якщо один здіймається летіти то іншого запрошує з собою.
Підведись і не дай собі впасти! Бо притопчуть, зрівняють з землею… Захисти, сокровенне, прекрасне, Що лишилося зараз, те що зветься “душею”! Твої пісні, твої неповторні мотиви, Хай звучать для натхнення ідей! Свою мову прадавню свою ” солов’їну” збережи для майбутніх дітей! На тобі, вкотре вже, поніврочену сукню, наступаючи, рвуть по […]
– Забудь усе,- за обрієм лунало, – Зітри із пам’яті усі гучні слова! Ласкаве літо оди відспівало, Й вляглась емоцій буйна курява. Щасливі дні звучали, мов сонати, Любов світилась зорями вночі, Слова злились в осяяні контати, Й знайшла душа загублені ключі. І день озвавсь: “Що мушу я забути?” Гаряча ж […]
°Остановись. На мгновение отбрось все… Останься один на один со своим содержимым. Ты в невесомости, в тишине. °Прислушайся. Тебе нравиться, что шепчет голос изнутри? °Присмотрись. Что в тебе? Чем ты наполнен? Тебя удовлетворяет то, что ты видишь? °Остановись. Подумай. Ты замечаешь, то какое влияние оказываешь на людей? Ты чувствуешь кто […]
Твоя таємниця Скажи, якщо зумієш, А я буду мовчати. Лише поглянеш в очі, Не зможеш не кохати. Я твоя таємниця, Промов, що відчуваєш. Мої вуста гарячі Чи палко ти кохаєш? Зіграй на струнах серця, Мелодія осіння Я знаю, що з тобою Я наберусь терпіння. Що відчуваєш? Скажеш? А чи […]
Мені б ніжності такої, як мрія!.. Де немає краплі брехні, Де слова мають велику дію, Де часу вистачає вповні!.. Мені б ніжності без зради людської, Щоб сказав, – і був зі мною завжди! Часини тільки щирої, такої, – Де слова мають вагу завжди!.. Мені б ніжності – уволю серця: Жити, […]