Ти хочеш знати, як у мене?
Живу, сумую, сплю, читаю.
В обід п’ю м’ятний чай.
А ввечері туман вдихаю.
І не пишу тобі. Вже ж вибачай.
Буває, що півдня мовчу.
Ходжу, не дивлячись під ноги.
А є й таке, що наговорюсь досхочу,
Бо з усіма веду порожні діалоги.
Сьогодні в мене кава, а не чай.
І піца, і льодяники фруктові.
Бо я не вдома. Не сказала? Вибачай!
Забула…бо сьогодні я у Львові.
А завтра, може, знов буду мовчати.
Чи візерунки малюватиму на склі.
А, може, в преферанс навчуся грати.
Чи скарб шукатиму в гірському кришталі.
Фото з інтернету