Цього року зима – не зима
Замість снігу все дощ та дощ…
І лягає тиша німа
На мережива Київських площ
Мжичка тихо січе вікно
І по шибці стіка́ слізьми
Боже, як це було давно
Теж, якраз посере́д зими…
Кілька сотень. Один наказ:
“Протриматись до темноти”
Та ніхто не подумав з вас
Землю зрадити та втекти…
Душі тих, хто в бою поліг
Залишились назавжди тут.
Для нащадків – як оберіг
Вічна пам’ять Героїв Крут…