А нами граються, люди мов іграшки, Хтось розпочав давно, жахливу цю всю гру. Долі ламаються, і вся земля в крові, Немає жалості, людяність вже не в ціні. А нами граються, їм просто байдуже, Царі життя в ночі, осліпли від жаги. На дошці шахами, всі люди стали їм. І скільки зорь […]
Воєнна лірика
168 posts
Лютий місяць, тяжкий і кривавий, Сніг змішався з землею й металом, Крові прагне диявол двоглавий, Знову воронів кинув немало. З люттю тою дивіться в самого, Сажею крила покрились давно, Бачить Всесвіт пихатість й жадобу, Стрімко летітиме він у багно. Соколи сміло зринуть у небо, Воїни світла в битві завзяті… Будемо […]
Сопить маленький солодко,Тихенько поряд зітхаю,Душа тремтить так голосно,Тож страх в якому блукаю. Скоріш пригортаю ніжно,Знай, ангел отут, на землі,Мов Всесвіт зробилось ліжко,Дитинко, я твій оберіг. Лилися слізоньки градом,Не смій доторкнуться війна!Це серце б’ється набатом,Почуй, Вифлеємська Звізда!
В чистім полі вітер віє, плаче дощ на маки, Мою рідну Батьківщину боронять козаки, У чужім краю бездушний ворог шкутильгає, Від ілюзії радіє, в ній перемагає. Рано-вранці на зорі вже ревуть гармати, І нічого не дивує, така сутність ката, Потім чується відлуння, в стороні бавовна, Полонила їх хвороба, що невиліковна. […]
По ворогах стріляю – кажуть, що я золота. Я не хотіла до армії, просто хотілося так, Щоб у своїй країні жилося без біди. Світом керують лиш гроші. Отже, й вони золоті. Золото сиплеться й сиплеться – ворогу не шкода. Дивно, але очевидно: буде тривати війна. Очі засліплюють спалахи, вуха шматує […]
У місті, місті тихому, куди війну приніс, Росли собі незламні ми, і гнів із нами ріс. Зрослись тілами й душами – і народилась злість. А злість ця справедлива дає нам безліч сил, Хоча й летять ракети до нас, в надійний тил. Кохання, що змальовує військовий силует, У серці-бомбосховищі сховалось від […]
На мою землю рідну і святу Прийшла орда безжалісна і дика. Герою мій, ти знищ оту орду! Бо в тобі сила й мужність є велика. Бо ти незламний, як ота скала, Стоїш на смерть, тримаєш міцно зброю. Тож знищ той осередок бід і зла! Й додому повертайся, мій герою!!!
Everyone calls her Victoria though her real name is Ukraine. She is so young yet far from knowing nothing of pain. Her long-awaited summer covered with winter ice. She was too kind and patient, later she realized Being so good at forgiving sins is a huge sin itself. Her memory […]
Ми сміялись тоді і були аж до болю щасливими. Ми раділи, так ніби не буде війни і цих втрат. Ми не знали чужинців, що прагнуть ставати могилами, Бо насильство – це їхній єдиний великий талант. Ми не знали, що нам доведеться боротися з душами, Які ще не покинули тіл, але […]
Люди – не тварини, а дерева: П’ють воду і мають коріння. В когось вічна радість, в когось – сум осінній, Та об’єднує всіх віра праотцева. Лиш вона не дає пропасти. Вночі вимолюють, Удень виборюють Незалежність без домішок рабства. Люди – не тварини, а дерева: Ростуть і не вміють […]
Пішов хлопчина на війну,Не мав ні досвіду, ні хисту,Бо знав, кому як не йому,Сьогодні стримати убивцю. Подався швидко в військкомат,Нікому навіть і пів слова,Контракт тихенько підписав,Така у мужності природа. Матуся бігла у сльозах,Вже їде…син, моя кровинка,Крутилось стільки у думках,Зривалась голосно молитва. Пішов хлопчина на війну,Дитя єдине, відчайдушне,Ось перший бій… тут, […]
Привіт, я з України! Пишу до вас листа про те, що я померла, я більше не жива! Померла не правдиво, як люди помира, і тіло їх журливо, вкрива сира земля. Мені так пощастило, що в мене є сім’я, яка живе не в Бучі, не в травах Ірпіня, що я не […]
Коли закінчиться війна, Я вийду в поле, посміхнусь дорозі. Обійме ноги ніжно ковила І я забуду смуток свій невдовзі. А, поки що, я дякую за те, Що хоч лякає це недобре небо, Все ж в ранці сходить сонце золоте. За нами перемога! А більшого й не треба. За нами правда! […]
В повітрі лиш почулася весна І все по волі прокидатись почало. І тут із неба гримнуло: «Війна!» І Харків знову снігом замело. Лягає попіл на той білий сніг, Горять будинки у морозний холод. Не вітер, а розриви все збиває з ніг І сіють орки непроглядну темінь й голод. Замерзне на […]
Якби могла тебе сердешно обійняти І заховатися в твоїх палких обіймах, Я би хотіла ні про що не знати, А тільки затишок цих рук надійних; І тільки стукіт серця біля вуха, І тільки ніжно гладиш ти мене… Війна мерзенна зла старуха Нікого участь ця не омине. Але ти поруч і […]
Якби моя любов могла тебе зігріти, Як сонечко промінням обійняти, А ворогів у полум’ї спалити, І всіх дітей собі на руки взяти. Не хватить сили, але досить духу. Своєї землі не віддамо нікому. І ворога розчавимо, як муху На спаса, що кусається. Геть з мого дому! 11.03.2022р
Кто прав, кто виноват – не разобрать.С чего всё началось, и чем закончится?А может просто – хватит воевать?Давайте жить, ведь умирать не хочется. Ракеты рвут дома, и с ними нас.Кто не погиб – жалеет о погибших.Давайте всё заканчивать сейчас,Ведь в наших странах не бывает лишних. Прошу, остановите этот фарс.Всё выглядит […]
Ну як ти, Валю? Не кажи нічого, Достатньо просто чути голос твій, Бо там де ти, весь час сигнал тривоги, І вибухів жахливих буревій. Ще ніби вчора цвів твій рідний Харків, В промIнцях легких мирного життя, А зараз плаче він окупантів, Ридає, мов поранене дитя. Не можеш місто ти ніяк […]