Почалася війна так невчасно, Хоча часу для неї ж нема, Серцю болісно і очам страшно, В голові невідома пітьма. Почалася війна так невчасно, Наступити не встигла весна, Цвіт дерев у крові тих нещасних, Що забрати змогла вже вона. На старих,радісни́х фотографіях, Навіть думки про це не знайдеш, Нині воїни в […]
Воєнна лірика
147 posts
Вимушеним переселенцям присвячується… Вони тут – цілу вічність. І весь час Штовхаються безсило біля кас, І квапляться кудись напризволяще. Не знаючи наскільки і куди, Усі вони тікають від біди І щиро сподіваються на краще. […]
Молитва матері Вітер віє чистим полем, соловей співає, Шелестить трава зелена… сонце зігріває… Лежить солдат в окопі, лежить спочиває, Не дає заснути думка: чому ж так буває???… Чому землю мою рідну топче орда східна?! А в очах омитих кров`ю ― матусенька рідна… Що чекає вдома сина, ока не замружить Лине […]
Вишивала мати рушника для сина, Доки він далеко , б’ється за Вкраїну, День-у-день нитками більше прикрашає, Колискову давню серцю все співає. Хвилину за хвилиною зростало там від хрестика , Червоні маки й сині мов небо в ряд волошки , В думках згада щоразу, як змалку любо пестила, Любов’ю душу гріла […]
Вона сиділа тихо за столом, Така сумна і в той же час тривожна, Дивилась в очі ночі за вікном, І думала про те, про що не можна. Вона вдивлялась в тіні на вікні, Що малювали спалахи від фар на шибці, І думала: «Як, він на тій війні? І де […]
Проводжала мати сина на війноньку, Обереги шиті вклала в хустиноньку , Він до серця знає буде пригортати , В рідную сторонку тепло поглядати . Проводжає слізно ,але гордість сильна, Відпускати тяжко та потрібно сина, Вірить повернеться він живим додому, Захистить вкраїну стерши перепони. Йде солдат із сумом ,дивиться довкола , […]
За Україну наші хлопці полягли, За Україну, нашу неню сизокрилу, Щоб не топтали її більше вороги, Щоб не казали, що її більше немає. Мов орли синьоокі у вирій злетіли, І крилами вкрили з небес, мов туман, Не дайте “добродії”, стать на коліна, Бо вам не пробачить, ні Бог, ні солдат. […]
У мене є питання, що мучить вже роки: чому дев’яте травня святкують вже не всі? Чому у світі жаху, терору і вогню не висловим повагу тим, хто поліг в бою? Чому ми не вшануєм ще досі тих живих, які здійснили подвиг заради нас усіх? Чому коротка пам’ять? – Забули вже […]
Прилетіло щось до двору. Чи снаряд, чи лист від тебе… Пил одно піднявся вгору Й ліг під дощ на пальці стебел. Се тепер вставляти шиби… Від листів будинок стогне. Кіт сидить, чекає риби. А в траві зоріє вогник. Бреше цуцик неохоче У кожусі з реп’яхами Моє серденько шепоче, Більш не […]
Сімдесяті, вісімдесяті, дев’яності… Лишають в полі свої кості. В липневую спеку по тілу мороз – Містами іде український Христос. Спасіння несе він на своїй стопі. Злизати лишається тільки тобі. Ховайся в кімнаті, як чутимеш дзвін. Можливо тоді обмине тебе він. Міновано в місті кожнісінький метр. Дивися ліворуч, праворуч і в […]
Сини мої, мої синочки! Як до лиця вам вишита сочка, А не плямиста камуфляжна форма, Яка сьогодні є для вас вже норма. Коли б хто років десять тому Сказав, що в Україні буде знову війна… війна з бойовиками, які ще вчора нам були братами. Ми б не повірили […]
Они уходили, ещё эту жизнь не познав, На боль и на смерть ради Родины, ради отчизны, Летели на пули как смелые птицы, стремглав, И многим достался огонь и прощальная тризна. Они уходили не почестей ради на фронт, Они уходили, кто будучи старше, кто младше, Они уходили и кровью алел горизонт, […]
Саме в нашій країні ,у нашому серці, На нашій рідненькій землі, Стали в ряд страшні кати, аби відібрати, Й наше сонце стелити собі. Ми не знаємо часу ні місця, ні дати, Коли нас покине війна, Доки лише чекати ,життя рахувати, Яких відібрала вона. Ця жорстока війна, кровожадібні вбивці, Украли частинку […]
Сльози України Моя країна сльози ллє на землю, Бо злії люди рвуть бідненьку на шматки. Вона стоїть і плаче на колінах, І просить в Бога про закінчення війни. Течуть, стікають сльози по солдатах. Їй жаль – вони такі ще молоді. Чуби побриють їм у тих воєнкоматах, Та […]
За найскромнішими підрахунками з початку військового конфлікту на Донбасі кілька тисяч людей опинилися і з різних причин досі залишаються, що називається, між двох вогнів – у так званій “сірій зоні”, величезна кількість поблизу лінії розмежування… Майже на кожній з цих стін – лихі опіки й рвані рани, Майже під […]
Плаче ненька Батьківщина, Сльози не всихають, Вороги все топчуть квіти, Душу розривають. Вкрили східні землі трави, Трави ж не зелені, У крові стежки стікали, Похилились клени. Небо засмутилось синє, Громом відганявши, Плакало, що діти гинуть, Тіло ввись віддавши. Плакало ,що зими й літо, Акорди сумні грають , Матері несуть лиш […]
Я досі вчуся жити – як без тебе?! Завила тіло в тертий камуфляж. Душа кричить і проситься у небо – Розбитих мрій згорає фюзеляж. Роки ідуть – я так і не навчилась… Не наречена, навіть не вдова… Я просто так – без тебе залишилась! Примхлива доля плаче жартома… […]
Комусь лунає коляда, Комусь свистять гармати, Хтось славить Божеє Дитя, Хтось плаче за солдатом. Хтось славить світлеє Різдво, Сміється й колядує, А мати жде своє дитя Давно вже* го не чує. Свистіли кулі, били “гради”, І міни небо озаряли, Старенька мати на колінах, За сина Господа благала. Хтось славить Бога […]