Скажи мені, чому коротке літо,
Чому осінні ночі довгі і сумні?
Чому цей сум у душі перелито?
І інший світ тоді в заплаканім вікні.
Скажи, чому це осінь все руйнує,
А потім гірко плаче, ніби жаль?
Та голуб із голубкою воркує,
Вони не знають, що таке печаль.
Скажи, чому тебе я кличу уві сні,
Чом смутком оповиті твої очі?
Чому, скажи, все розцвітає навесні,
А серце все ж тебе забуть не хоче?
Я усміхнусь тобі у цю холодну ніч.
Нехай це осінь плаче безупинно.
А я іду до тебе, ти ж іди навстріч.
Не буду плакать безпричинно..