Твій космос і мої галактики
з думок, котрі ніким незвідані.
Зі спогадів збираю клаптики,
минулого кути обійдені.
Будується система сонячна
для нашого удвох майбутнього.
Тоді обійми стануть поміччю,
коли відчую їх присутніми.
Безмежне та водночас цяткою
життя на полотні змальоване.
Я серце зашиваю латкою,
твій космос у мені приховано.
Наталя Кропивницька
21.04.2021
Автор публікації
Думки, мов птахи, в пошуку свободи, мандрують лабіринтами життя.
Достижение получено 17.11.2020
Достижение получено 19.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
2 коментарі “Наш Всесвіт”
Неймовірно ніжно та сакрально-сповідально. Особливо варазили слова: “Зі спогадів збираю клаптики, минулого кути обійдені”. Взагалі весь вірш пронизаний терепетною обережністью та безмежною вірою і бажанням взаємності. коли торкаються саме дві душі, і цей спілний космічний танок стає вічністю.
Olvia Agarkofa, дякую за увагу та розгорнутий коментар, який повністю відповідає змісту.
Гарного настрою.