А лютий спокушає струни душ,
Розказує їм всякі небелиці.
Не любить він ні яблук, ані груш,
Лише своїм він хоче похвалиться.
А лютий спокушає струни душ,
Своїм багатством землю осипає.
Не любить він ні моря, ані суш,
Себе єдиним королем вважає.
А лютий спокушає струни душ,
Його чола весна ледь – лень торкає.
Зібравши речі він пішов у глуш,
Весна нарешті у права вступає.