Написала просто після перегляду фільму
Тебе я кохаю і досі,
Байдуже, що линуть літа.
Кохання- не страва в підносі,
Змінилося моє життя.
Тебе я і досі кохаю
Чому мовчиш ти в сивій далині?
Чи може ти іще когось чекаєш?
Скажи! Дай відповідь мені!
Не боляче! Не боляче! Не бійся!
Переді мною совість твоя чиста.
Дарма, що джентельменом не вродився,
Зате кар’ єра, мов сльоза іскриста.
Не джерело ти! Ні, не джерело!
Моєї спраги, ти не утамуєш.
Ти те, що русло не знайшло,
Примарну перемогу ти святкуєш.
На вічній, вічній мерзлоті,
Свої амбіції ти пишеш.
В непрохідній своїй пітьмі,
Слова пустий є звук, не більше.
Що ж тішься! Видужала я!
Тебе я вже не потривожу.
Змінилося моє життя,
Назад вертатися не хочу.
4 коментарі “Монолог закоханої жінки”
Цікаво, якого саме фільму? Можливо й мене на щось шедевральне надихне.
Це був фільм про кохання. Фільм 27 свадеб
А ще дуже гарно мене надихає фільм Поки ти спав з Сандрою Балок
дуже красивий твір