Для голосування необхідно авторизуватись

Україна

Україна

Україно, бий на сполох!
Україно, в дзвони бий!
Глянь, твій лютий сильний ворог
На землі стоїть твоїй.

Україно, ти ж як мати
Бережи своїх синів.
Глянь, як сплять твої солдати
Братським сном від тих боїв.

На могилу їхню спільну
Ми несемо лиш вінки.
Тебе вільну, справді вільну,
Їм ми маєм завдяки.

На плиті видніють дати,
Імена минулих літ,
Їх зуміла об’єднати
Воля вища за зеніт.

Україно незалежна,
Будь такою, ти ж одна!
Доля, бач, не обережна,
Що видніє й сивина.

Може, в чомусь ми не праві,
Може, схибили було,
Та твоїй одвічній славі
Ми піднімемо чоло.

Може, й я не патріотка,
Тільки вірші – що там з них?!
Та така маленька нотка
Дасть комусь якийсь поріг.

Може, я ще не свідома,
Щоб вагомий слід звести,
Але навіть дивна кома
Зводить в реченні мости.

Може, слово моє раптом
Дух до волі піднесе,
Перед досить тяжким стартом
Зробить легким чи не все.

Ось і прапор розцвітає
Жито в полі ожило
Україна не вмирає
Як в літописах село.

Наталія Портяник

4

Автор публікації

Офлайн 6 днів

Natalka Portianyk

17
Коментарі: 1Публікації: 7Реєстрація: 23-10-2018