***
Зготуй мені каву, міцну і гарячу,
І поки я п’ю, ти мене обніми,
Веди в насолоду мене, як незрячу,
Тобі я довірюсь, ти просто веди.
Торкнись мого серця, крізь одяг, крізь тіло,
Дивись мені в очі…о, ні, не відводь!
Забула, коли так востаннє тремтіла,
(Не йди так надовго, частіше приходь…)
Торкайся, як струн, грай мелодію ніжну,
Щоб в ній розчинитись, забутись, пропасти…
Відкрий і вивчай мене, тільки неспішно,
Дай в небо піднятись і звідти не впасти.
Тримай мене міцно, вогонь розпали,
І хай він ще довго мене зігріває.
Тобі я довірюсь, ти просто веди…
А кава? А кава нехай остигає…