Світила свічка на столі,
Тремтіло полум’я гаряче.
И плакав віск в її золі,
Стікав повільно вниз неначе…
Неначе то текла сльоза,
В блідому сяйві, так невинно…
І ніби літняя гроза
Спалахувала в небі неупинно.
Так миготів, тремтів той вогник,
Що темряву наскрізь проймав
Неначе серця мого дзвоник.
І він про щось мені казав.
Стояла свічка на столі…
Примхливе полум’я гаряче
Освітить шлях мій по житті.
Я в темряві ставала зряча.
06.11.2020
22:40
Автор публікації
Людина міцніше каменя, але ніжніше троянди.
Достижение получено 02.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
