Життя – це гра, а всі у нім актори.
У кожного з нас амплуа своє.
І помилок набридливі повтори
Для виправлення доля шанс дає.
Бути собою – розкіш завелика!
Емоції тримаємо в собі.
Буває, душу рвуть нам болю ікла,
А треба посміхатися тобі…
Бо дуже мало тих, хто співчуває.
Не на показ, а щиро – від душі!
Хто каменя в кишені не тримає,
Кому не в радість неприємності чужі.
Як мало тих, хто руку допомоги
Тобі протягне у тяжкий твій час.
Розвіє твої хмари і тривоги,
Які бувають в кожного із нас.
У світі цім великім справжніх мало.…
Людей, що без вуалі – дефіцит…
Щоб радість, злість… Уперто чи зухвало
Іти життям! Все більше маски щит…
