Тобі, Вкраїно, нині 25,
На вік людський короткий зовсім мало.
За цей недовгий час пекучих зрад
Й гірких нещасть зустріла ти навалу
Пізнала ти, як зраджує сусід,
Який, здавалось, буде вічно братом.
Тобі він одягнув вінок із бід
І став життя невинні відбирати.
Лице в лице ти бачила війну,
Як під її косою гинуть люди.
Її криваву посмішку страшну
Твій люд, мабуть, ще довго не забуде.
Та все ж ти піднялася серед бід,
У свіжу вишиванку вбралась зрання.
Тобі, моя країна, мало літ,
Та маєш крила мужності й єднання.
Повір, настане, Ненько, добрий час,
Завіє мирний вітер слід ворожий.
Господь-Отець наш – преподобний Спас
Тобі у перемозі допоможе.
В наступне свято скаже кожен гість,
Піднявши чарку, в цьому є потреба:
«Тобі, Вкраїно, нині 26
І ти святкуєш їх під МИРНИМ небом»
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
