Вітер стукає в шибку, наче давній знайомий,
Наче звістку важливу він сьогодні приніс.
Я до нього назустріч вийду з теплого дому,
Прогуляємось з ним поміж верб, чи беріз.
Він до мене прилине, пригорне, приласкає.
Прошепоче про те, що вже осінь прийшла.
А я вдячно запевню, що давно про те знаю,
Але хочу іще бодай трішки тепла.
Він зав’ється довкола, у волоссі заграє,
Жовтим листом простелить вдаль стежину витку.
І по ній ми підем: я – поет, він – прозаїк,
Та напишем про осінь з ним в одному рядку.
Розпрощаємось згодом, наче давні знайомі:
Він мене поцілує, я всміхнусь йому вслід.
Він позаздрить, що я – повернуся додому,
Я ж позаздрю тому, що він – в вільний політ…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 02-08-2020
Достижение получено 08.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
