Для голосування необхідно авторизуватись

Його величність “випадок”

Його величність ” випадок”
4 частина
Лола проснулася, як завжди, рано. Приготувала каву, омлет і бутерброди Алексу на роботу. Сіла і задумалась…
“От якби мені хто в мої
п’ятнадцять сказав, що я стану такою дорослою в свої двадцять з кусочком,- не повірила б. Але, як вияснилось, все можливо в цьому житті. Випадок – і ти вже не ти, або ти тільки інший, не такий, яким був до того… Так, нас і наше життя змінюють: і випадок, і соціум, і обставини… Дивно те, що і не знаєш, звідки беруться сили, щоб долати труднощі, а їх вистачає!..”
Лола розмірковувала так довго, що Алекс встиг проснутися, вмитися, поїсти, зібратися на роботу і піти. Так, життя здавалося їй несправедливим : так любила батьків, допомагала, чим могла,- а лишилася без них у цьому шаленому світі; ніколи нічого не просила, бо розуміла, що нема звідки. Їй стало сумно…Так захотілося пригорнутися, хоч на хвилинку, до ріднесеньких тата й мами, обійняти їх,- і… не відпустити нікуди й ніколи… На очі навернулися сльози. Сум, думки про минуле – не найкращі друзі… Лола стрепенулася від звука повідомлення. Воно було від Свєтки:”Чекаю в парку о 18.00″. Лолка автоматично натиснула “Ок”.
Думками була далеко, в дитинстві, тому ще не встигла зрозуміти хто, що…
Тут затарабанив дверний дзвінок.
– Хто? – запитала Лола.
– Я, Зіна,- відповіла сусідка.
– Ааа, це ти, зараз відчиню.
Лолка неквапно повернула ключа в дверях.
– Що, не спиться? А мало б…- Лолка посміхнулася.
– Слухай, подруго, а ти не думала, що твоє ім’я, як і моє, ріже слух?.. Одне радує, що моє, хоч з історією,- а твоє, що?..
– А що, мені то що?..- відповіла Зінка.
– Як то що? Різке якесь, несучасне, от що!.. Ану зараз дізнаємось, що за тайна криється в твоєму імені…
Лолка дістала книгу, яку купила нещодавно, саме тоді, коли прочитала статтю в газеті про те, що ім’я, дане дитині від народження, впливає на все її подальше життя.
– Оооо, є!.. Ім’я має давньогрецьке походження, означає “породжена Зевсом”.
Зінаїда в дитинстві трохи зарозуміла й холоднувата. Любить бути першою у всьому, часто свариться з однолітками. Доставляє багато занепокоєння своїм непростим характером батькам, дідусям і бабусям. Примхлива й нетерпляча. У школі прагне бути на очах у вчителів, підлещується перед старшими. Учиться добре, і їй подобається, коли її хвалять і ставлять за приклад іншим дітям. З віком з’являється здатність робити зусилля над собою, учиться приховувати гострі кути свого характеру. Із Зінаїд виходять непогані бухгалтери, продавці, секретарки. Учителі Зінаїди відрізняються зайвою причепливістю.
Зінаїда рідко має гарну зовнішність, але від природи наділена чарівністю, уміє ефектно й у вигідному світлі подати себе. Як правило, дуже жагучі натури. Люблять усілякі вечірки, танці, дискотеки. Чоловіки завжди звертають на неї увагу. Уміло приховуючи свої лідерські нахили, демонструє готовність підкорятися чоловікові, але в шлюбі чоловікові доведеться погодитися з командирською натурою Зінаїди.
– Хах, вкінці явна правда. Так, Зіно? Любиш вечірки, танці?.. Спочатку я була готова тебе вбити, а потім звикла до твоїх вечірок через стіну…- Лолка розсміялася.
– А що?.. Це ти – заміжня!.. А мені ще треба знайти такого, як твій Алекс!..
– Оооо, так ти вже накинула оком, яка ж ти тоді подруга?.. Ану давай, давай звідси. Швидко!..- Лола випихнула з квартири Зіну і закрила за нею двері. Сусідка довго не стояла під дверима, не виясняла стосунки, вона звикла до Лолкиних вибриків, зрозуміла, що Лола просто хотіла побути наодинці, от і все…
Лола глянула на телефон і згадала про зустріч.” Так, добре, піду, послухаю, якого там ще вінігрету надумала накидати мені на вуха та Свєтка.”
День пролетів швидко, Лола почала збиратися, хоч і нехотя. Зібралася, спустилася вниз ліфтом, вийшла у двір і пішла в напрямку міського парку. День був жаркий, Лолка зайшла ще до магазину, купила морозива й води. Посиділа на лавці в якомусь дворі, з’їла морозиво і пішла до парку, роздумуючи про те, що і не така велика краля та Свєтка, почекає, тим паче, сама наполягала на зустрічі.
Ось уже і парк!.. Лолка стишила ходу, нащо тій Свєтці Лолка?..
– Лоло, я тут!- почувся голос Свєтки. Лолка обернулася – і, на її очі навернулися сльози…

1

Автор публікації

Офлайн 5 години

Наташа Кривенко

190
Коментарі: 0Публікації: 126Реєстрація: 31-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 13.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій