Для голосування необхідно авторизуватись

Його величність “випадок”

Його величність ” випадок”
5 частина
Із зустрічі Лолка повернулася сама не своя, вкрай розбита, сумна. Алекс помітив зміни у настрої своєї другої половини і вирішив приготувати вечерю самостійно. До того ж швиденько мотнувся до магазину по пляшку червоного вина. Ця вечеря виявилася дуже потрібною їм обом, можливо й тому, що вже надто давно не вечеряли разом, тим паче щось обговорюючи. Тишу порушив Алекс:
– Ну, як зустріч? Що хотіла Свєтка, що так наполягала на зустрічі?..
– Сумною виявилася зустріч… Ну, для мене… Уявляєш, коли я думала, що про мене і моє горе забув увесь світ, а особливо найкращі друзі батьків, саме тоді вони боролися за життя єдиної доньки, Свєтки… Вона зустрічалась з найкращим хлопцем школи, збиралась вийти за нього заміж. Одного дня, перед весіллям, їхали на авто забирати весільну сукню, – і потрапили в ДТП. Максу нічогісенько, а Свєтці дісталося. З того світу витягли, але ж лишилася калікою, зовсім не ходить… Розумієш, каліка?! Я, коли побачила її у візку, зовсім розгубилася, просльозилася. А тоді навіть зраділа. Свєтка – кремень! Живе наповну, ніби й немає у неї ніякої вади: працює моделлю, займається благодійністю, а головне – не сама. Є чоловік, Славік, В’ячеслав, – фотограф. Саме він ходив по кастингах, демонстрував фото дружини,- і знайшов таки їй роботу. Молодець… Молодці обоє!.. Яка воля до життя і подих любові!.. Про них можна писати книжки… А я – дурепа!.. Ще й заставила чекати на себе, поки зайшла до магазину, їла морозиво… Дурепа…
– Ти зовсім не дурепа, просто маленька дівчинка. В тобі ще живуть якісь дитячі образи. Все пройде, у тебе є досить часу, щоб все переосмислити.
– Ти правий. Який же ти розумний, Сашо!..- в перший раз за ці недовгі роки їх сумісного життя Лола назвала Алекса Сашою. Між ними пробіг промінчик тепла, не було якоїсь напруги. Вони обоє відчули, що щасливі: і тому, що здорові, що є руки, ноги; є житло, робота; а головне,- він є у неї, а вона
є у нього. Сашко обійняв Лолу, а вона – його. Вони завмерли, стояли так довго, мовчки. Кожен думав про своє, та воно стосувалося їх обох. Тепер вони точно знали, що створені один для одного і що проживуть разом довго, “поки смерть не розлучить їх…”
– А знаєш, любий мій, я піду на роботу, знайду. Буду працювати і вчитися. Стану хірургом, як мріяли мої батьки. Ти віриш у мене? Віриш, що так і буде?- Лола глянула на Сашу, чекаючи підтримки у відповіді. Сашко не розгубився:
– Звичайно, люба, не тільки вірю, а й знаю, що саме так і буде, бо у тебе є характер і, звичайно, я…
– Так, у мене є все: ти, мета, бажання… Я щаслива! – Лолка усміхнулася доброю, сповненою мрій усмішкою. Вперше вона виглядала замріяною, жіночною… Сашко відчув, що закохався вдруге.Вперше – у навіжену, безшабашну дівулю, і вдруге – у ніжну, чутливу дівчину…
Цей звичайний вечір став переломним у стосунках молодих людей. Ніч тихо накрила їх своїм покривалом. Заснули вони у обіймах один одного…

1

Автор публікації

Офлайн 4 години

Наташа Кривенко

183
Коментарі: 0Публікації: 122Реєстрація: 31-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 13.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій