Насправді, я уже не та,
І промайнули роки, як ті кроки.
Душа тріпоче, щастям осяйна,
Так хочеться не знати ще мороки.

Та час невпинно змінює усе:
Світогляд, мрії наші, сподівання.
І не скажу, що помилка все це,
Бо жити треба в ритмі “нечекання”.

Коли життя для тебе миттю є,-
Живеш у щасті, забуваєш горе.
І день прийдешній радує тебе,
Готовий знову рушити у гори.

Чекать не можна – треба просто жить…
Любити, вірити, надіятись на чудо…
Свій час не треба згубно марнувать
Того, що було – завтра вже не буде.

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Наташа Кривенко

231

Коментарі: 0Публікації: 136Реєстрація: 31-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 13.09.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій