“Привіт, кохана!.. Я вже заскучав…”
” Тобі не віриться?.. А я ж тебе чекав…”
“Мабуть,сумуєш? Ні, дивишся кіно…
А, добре, пам’ятаю, все одно…”
Чого ж німі стаємо до чужих зітхань?
Ба, навіть ні, до рідних, до кохань?..
Можливо, час звикання настає?
А може, хтось кохать перестає?
Життя міняє все і вся навкруг,
І не буває так, щоб без напруг.
Та віриться у краще, що любов
Відродиться – відійде нелюбов…