Іще серпень смажить сонцем,
Вдень спекотно й духота.
Та вже близько-близько осінь
Рудокоса золота.
Вже відчутний її подих,
Особливо уночі
І на травах срібні роси
Такі зимнії усі.
На долині вітер віє,
Холодом усіх пройма
Та листочки вже жовтіють
На деревах і кущах.
Горобинонька намисто
Почепила для краси.
Осене ти багряниста,
Мир та спокій принеси.
2024 р.

