З народу вийшов і писав для нього,
Пензлем чаклував, неначе маг.
Ні, не забути генія такого,
Ім”я Шевченка житиме в віках.
Лунає його Слово невмируще
ІЗ поезій славнозвісних “Кобзаря”.
Через роки в серцях і нині сущих
Й прийдешніх сяє генія зоря.
2006 р.

