Спускається стежиною в долину
Золото-серпень в жовтому брилі,
У вирій з журавлями він полине,
Залишивши свій слід на цій землі:
Червонобокі яблука і сливи
Та груші соковиті й вигорад,
А на столі на білій скатертині
З нового урожаю коровай.
За ті дарунки, що він нам залишить
Подякуємо серпню від душі.
Йому у спину вересень вже дише
Між осінню і літом на межі.
2018 р.

