Пам”ятаю пісню твою, ненько,
Руки ніжні, лагідні слова.
Хоч і відійшла у світ далекий,
Та для мене завжди ти жива.
З тобою раджусь у хвилину скрути,
Радощами й болями ділюсь.
Я змогла лише тепер збагнути,
Що тих щасливих митей не вернуть.
Думками лину у часи ті знову,
Де хата біла й мама край воріт
Дітей своїх чекає на розмову,
Які птахами розлетілися у світ.
Їм, голубкам, вдячні будьмо завше,
Не сипмо в коси снігу сивини,
Поспішаймо, справи всі відклавши
До матерів, поки живі вони.
2008 р.

