Серпневий день до обрію скотивсь
І сонечко пішло тихенько спати,
А зіроньки згори дивились вниз
На землю і не втомляться моргати
Зеленим травам й квітам біля хат,
Які здаються срібними від сяйва
Та споглядають теж цей зорепад
Аж до світанку.Потім зорі гаснуть.
І ранок сонцем усміхнеться знов,
Умиє личко в прохолодних росах.
Тепло нам подарує і любов
Серпневий день, яких ще в нього вдосталь.
2024 р.

