В твоєму серці стільки доброти,
Що нею вистачило б огорнуть пів світу,
Отримував від неньки її ти,
Яка так рано відійшла у вічність.
Але в житті зазнав багато зла,
Гірких образ та насмішок єхидних,
Бувало й так, що навіть тебе били,
А так хотілося любові і тепла.
І доля усміхнулася тобі,
Щастя дала, хоча трохи запізно.
Нині іскряться очі голубі,
Сяє вогонь кохання й радість світла.
Та й про здоров”я ти забув слабке,
Бо до життя жага така з”явилась,
Що, мов на крилах все несе тебе,
Як кажуть – друге дихання відкрилось.
Обняти нині хочеш увесь світ,
Насамперед любу свою дружину,
Її кохання надиха творить.
Вселяє віру в себе та надію.
2017 р.