Соняхи, соняхи, соняхи
Повертають голівки до сонечка.
Бігало наше дитинство босоніж,
Мов коня осідлавши соняшник.
Аж дорогою ген курилося,
Та раділо воно, не журилося.
Та раділо воно, не журилося.
Потім гайда до річки купатися,
Далі знов до смеркання гратися.
Вранці ж ліньки так прокидатися,
Кольорові сни додивлятися,
Кольорові сни додивлятися,
Поки ніжно всміхнеться сонечко
Соняхом, соняхом, соняхом.
2010 р.

