Яблуня стара своє віджила,
Не дає плодів вже років скілька,
А колись на ній ламалось гілля.
Ой, смачнющі ж яблука родили!
І господар захотів зрубати,
Бо навіщо ж дерево сухеє?
Підійшовши ближче, він побачив!!!
Білий-білий цвіт на гіллі в неї.
-Ти диви, квітує, – здивувався,
Залишив її й пішов до хати.
Вона згодом зародила рясно,
Мали чим усі посмакувати.
2015 р.