Я букет жоржин приніс в дарунок.
У своїх зізнався почуттях.
Ти ж мовчала, тільки усміхнулась,
Плечі кутала у теплу сіру шаль.
Сподівався на взаємність, мріяв,
Як в моїх обіймах втонеш ти.
Та розбились на друзки надії,
Коли тихо мовила: ” Іди”.
Я ж не зміг, не вистачило сили
І пішла ти у вечірню даль.
Лише на тім місці залишилась
Про тебе згадка – тепла сіра шаль.
2015 р.

