Вербиченьці плакучій
Весна втирає сльози:
-Ти не сумуй, подружко,
Уже нема морозів.
То ж плакати не треба,
Вологи й так немало,
Он Сонечко із Неба
Вже промінці послало
Тебе розвеселити,
Зігріти теплотою,
Тобі ж бо зеленіти
Й пишатися красою.
-Ой. Веснонько кохана,
Тобі я вдячна дуже.
Лить сліз не перестану,
Недарма ж я плакуча.
2019 р.

