Задивився Вересень
У прозору воду,
Наче у люстерочку
Бачить свою вроду.
Кучерявий рудий чуб
І чоботи жовті.
Милувався, що й забув
Привітати Осінь.
Від сорому збагрянів,
Опустивши очі.
-Ненавмисне, не хотів, –
Вибачення просить.
Таки Осінь-матінка
Простила синочку
Та подарувала ще й
Вишиту сорочку.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
