Кохання в серці пташкою тріпоче
І розправляє крила-почуття.
Ми як голуб із голубкою воркочем.
Хоч промайнуло майже пів життя.
Теплих слів для мене не жалієш,
Кажеш, що й досі любиш, як колись.
В моїй душі кохання теж зоріє.
Дарма, що час вже косу посріблив.
У тебе також скроні побіліли
І зморшками пооране чоло.
Свою любов ми зберегти зуміли,
Що би в житті у нашім не було.
2020 р.