Вони ішли та весело сміялись,
За руки взявшись, як тоді давно,
Щось згадували та розповідали,
Життя ж перед очима, мов кіно:
То кадр веселий, то із болем смутку,
Високий спуск, а то крутий підйом,
То в лузі ніжні-ніжні незабудки,
То край дороги знов чортополох.
Тих кадрів було у житті багато,
Воно ж не тільки мед, а й сіль, полин,
Не лише радість та яскраве свято,
А лиха вистачало і біди.
Та недарма долали перепони
І труднощам був нескінченний лік,
Бо сад квітує й рясно плодоносить,
Міцний красивий, мов фортеця дім.
А діти й внуки – то найголовніше
Надбання їхнє за усі літа.
Життя ж бо свою книгу й далі пише,
У ній – сторінка їхня золота.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
