Для голосування необхідно авторизуватись

Життєва осінь

Молодії літа наші
Колись вгору підіймались,
Тепер котяться згори,
Наче стиглі гарбузи.

Роки…Роки…Вас немало
Нам зозуля накувала.
І зогледітись не встигли –
Як промчали, десь поділись.

Та серпанком легким срібним
Русу косу ви покрили,
На чолі лишили зморшку,
Молодо лиш сяють очі.

Їх ви не змогли змінити,
А ще серденько.Любити
Не втомились вони й досі,
Хоч прийшла життєва осінь.

2020 р.

4

Автор публікації

Офлайн 1 годину

neonila

785
Коментарі: 0Публікації: 278Реєстрація: 06-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 13.06.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій