На щастя й долю вишитий рушник
Мені колись хрещена дарувала.
Скільки з тих пір уже минуло літ,
Я ж бережу його, як світлу пам”ять
Про жінку, її руки золоті,
Якими пестила вона мене в дитинстві.
Стелились вишиванкою в житті
Її шляхи нелегкі і тернисті.
Коли у руки брала полотно
І голочку, та нитку заселяла –
Творила диво-дивне.І воно
Захоплювало всіх та чарувало.
А скільки тих чудових рушників
Сільські оселі нині прикрашають
Та храм місцевий, ним сяє він,
Бо жінка їх постійно дарувала.
Прийшла пора, її чуйна душа
В Небесне Царство тихо відлетіла,
Та житиме майстриня в рушниках,
Що вишивала за життя уміло.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
