Зима зненацька землю засніжила,
Зустріла зранку зграю забуття –
Звучить зима, захмар’ям заясніла,
Зачарувавши зоряне злиття.
Запорошила заново замрія,
Запанувала заморозь здаля,
Замерехтіла здалеку завія,
Заколихавши звідти звіздаря.
Звільнився, звитий, знову захмелілий,
Зірвався зверху зимній зіркосвіт –
Заворожити звечора зуміла
Зима, забувши зняти заповіт.
Заблискотіла зимонька зухвало,
Зірвавши звістку зваби звідусіль,
Захвилювалась, знов затанцювала,
Збудивши зблизька знадну заметіль.
