Зібралися душі в скорботному колі,
Аби повернути у спомин живих,
І ген притулились собі між тополі,
Шукаючи правди в дорослих й малих.
Мовчать оті душі крізь десятиліття,
Тамуючи в цифрах чорнобильський жах,
І тільки журливо кружляє між віттям
Вкраїнського болю одвічного птах.
А дзвони лунають навкруг стоголосо,
Здригається кадрами відлік хвилин…
Земля отим доторком пам’яті просить:
«Лиш не розпаліть знову горе-полин!
Лиш Бога не втратьте, і совість, і віру,
Бо вистачить дітям розлучних зітхань!»
Зігріймо всі душі молитвою щиро
У тиші оцих поминальних мовчань…
11–12.12.2019
І