Зітхала ніч, зітхала тихо ніч,
На перехрестя падала зірками,
Вуаль чомусь спадала тихо з пліч,
Схвильована осіннім до нестями.
Зітхала ніч, зітхала ніжно ніч,
Розчісуючи лагідно волосся,
А я чомусь всміхнулась – дивна річ,
Бо вперше це мені все не здалося!..
Зітхала ніч, зітхала дивно ніч,
Гойдаючись щасливо в верховітті.
А скоро у вогнях осінніх свіч
Цвістиме насолоди розмаїття.
Зітхала ніч, зітхала поряд ніч,
Складаючи словами візерунки,
Вуаль чомусь спадала тихо з пліч,
А серце шепотіло дуже лунко…
