Зоряний дует

Всміхалась ніч із зоряного неба,

Підглянувши історію одну,

Де миті пригортаючи до себе,

Втішалось літо, збуджене од сну.

 

Втішалось літо, збуджене струною

У місячному сяйві таїни,

І тільки світлячки межи травою

Казково загравали до струни.

 

Казково і принадно загравали,

Захоплюючи дотиком зорі,

І потім до нестями цілували,

До місячної заздрості вгорі…

 

Всміхалося, втішалось, загравало,

Стискаючи в обіймах неземних –

І вперше не було йому замало…

І ліс вночі від ніжності притих…

А літня ніч, відчувши щемні ноти,

Зібрала все у зоряний дует,

З небесним ліхтарем, що вже не проти,

Почавши неосяжно-дивний злет.

2

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Інна Гончар

261
Коментарі: 0Публікації: 104Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Досягнення отримано 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Досягнення отримано 04.09.2018
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: