Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Штормило море.
Навісні вітри
Вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітинги,рубці-
Хтось вже пропав,а інші-у полоні.
І лиш на дні дрібненькі камінці
Сполохано тулились у долоні
Нащадку Тора.
Штормило море…
Тоненькою цівкою ллється густа карамель, Рожева глазур розлилася в ранковому небі, На землю спустився розхристаний заспаний день, Тріпоче крильми золотистими сонячний […]
зниклий безвісти І мідним дротиком мирний спогад в’їдався у пам’ять десь на межі раннього літа й зимового сонцестояння скільки місяців іще, років. […]
Не прощайся зі мною! Не прощайся! Я ж чекатиму, любий, тебе! Війна скінчиться, а ти повертайся. Не дай вбити, коханий, себе! […]
А ти, моя матусю не журись, Не плач так гірко і не побивайся, Повір, я не загинув, я – живий. Та виглянь […]
