Ясного рожевого тихого ранку
На блідо-рожевім баскому коні
В яскравім рожевім прозорім серпанку
З’явилися мрії рожеві мої.
У мріях рожево цвіли абрикоси
І бігли далеко рожеві річки.
Дівчата в шовкові розплетені коси
Вплітали зі співом рожеві стрічки.
Там коні рожеві губились в тумані
І бджоли збирали рожевий нектар.
Там сонце світило в рожевім дурмані
І пташки рожеві злітали до хмар.
Коли розтулила я стомлені вії,
Напоєні світлим рожевим вином,
Навколо все знов стало мертвим і сірим,
Темніла вже ніч за рожевим вікном.
І воском рожевим розтанули мрії,
Лишивши лиш слід на дзеркальному склі.
Рожева сльоза накотилась на вії,
Рожеву даруючи мрію мені.
Даремно чекала повернення мрії,
Даремно дивилася я в далечінь.
Коли я заплющила стомлені вії,
То поруч стояв мій омріяний кінь.
Автор публікації
